Географічна карта - Ахалський велаят (Ahal)

Світ >  Азія >  Туркменістан >  Ахалський велаят

Ахалський велаят (Ahal)

Ахалський велаят — адміністративна одиниця на півдні Туркменістану. Утворена в 1992 році на території колишньої Ашхабадської області. Спочатку адміністративним центром було місто Ашгабат, пізніше воно було виокремлене в спеціальний столичний округ, а столицею став Анау.

 

Географічна карта - Ахалський велаят (Ahal)

Широта / Довгота : 38° 15' 0" N / 59° 45' 0" E | Часовий пояс : UTC+5 | Валюта : TMT | Телефон : 993  

Фотографічний твір

Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
Ахалський велаят
1 

Країна - Туркменістан

Прапор Туркменістану
З 1924 по 1991 Туркменістан входив до складу СРСР на правах союзної республіки (Туркменська Радянська Соціалістична Республіка). Незалежність Туркменістану була проголошена в жовтні 1991.

У минулому Туркменістан належав до різних державних формацій; у XVI — XVII столітті частина входила до Бухарського і Хівинського ханств, частина належала Ірану; у 1880-х pp. Туркменістан окупувала Росія; у 1917—1921 роках він був тереном боротьби народів Туркестану з радянськими окупантами; з 1921 — область у складі Туркестанської АРСР; з 1924 — союзна республіка. Економічний і політичний суверенітет проголошений у 1990 році. Туркменія підтримала збереження СРСР на референдумі 1991 року. Президент Ніязов підтримав антигорбачовський путч 1991 року. У жовтні 1991 була декларована незалежність після широкого схвалення на референдумі. Республіка приєдналася до СНД у грудні 1991. У ОБСЄ й ООН прийнята в 1992 році. Прийнято нову Конституцію, обраний парламент у кількості 60 чоловік, Сахад Мурадов став прем'єр-міністром.
Валюта / Мова  
ISO Валюта Символ Significant Figures
TMT Туркменський манат (Turkmenistan manat) m 2
ISO Мова
TK Туркменська мова (Turkmen language)
UZ Узбецька мова (Uzbek language)
Нейборгуд - Країна  
  •  Афганістан 
  •  Узбекистан 
  •  Казахстан 
  •  Іран 

Адміністративно-територіальний устрій

Країна, Держава, Регіон,...


Місто, Село,...

 mapnall@gmail.com