Австралійський долар

Австралійський долар
$
Австралійський долар (Australian dollar, код: AUD) — офіційна валюта Австралії та незалежних тихоокеанських держав Кірибаті, Науру і Тувалу. Ділиться на 100 центів. Зазвичай скорочується знаком долара ($), але існують й інші скорочення (A$, $A, AU$ і $AU). В обігу перебувають монети номіналом 5, 10, 20, 50 центів, 1, 2 долари та банкноти в 5, 10, 20, 50 і 100 доларів. Центральний банк — Резервний банк Австралії.

Станом на 2019 рік, австралійський долар є сьомою за популярністю резервною та п'ятою найторговельнішою валютою у світі.

До початку XX століття Австралія була у складі Британської імперії, в обігу перебували монети місцевих приватних випусків (токени), також було випущено золоті торгові монети для міжнародних розрахунків. У 1901 було розширено автономні права Австралії, створюється британський домініон Австралійський Союз. у 1910 році вводиться в обіг перша національна валюта Австралії — фунт (за зразком фунта стерлінгів поділявся на 20 шилінгів та 240 пенсів). Австралійський фунт за курсом був рівний британському до 1931 року, після чого був дещо девальвований.

На початку 1960-х років в країні велася розробка макетів нового грошового знаку який би приводився до десяткової системи числення. Було зроблено більше тисячі пропозицій з приводу назви валюти (прем'єр-міністр Роберт Мензіс пропонував назву «the royal», однак ідея не отримала підтримку серед населення ). В кінцевому рахунку валюта була названа доларом. Австралійський долар був введений 14 лютого 1966 за курсом 2:1 відносно австралійського фунта (2 долари за 1 фунт).

Спочатку Австралія продовжувала перебувати в стерлінговій зоні дотримуючись прив'язки курсу своєї валюти до фунта стерлінгів на рівні 2,5 долара за 1 фунт. Однак у 1967 році, після девальвації фунта відносно долара США, Австралія не послідувала цьому кроку і перейшла на прив'язку своєї валюти до американського долара на рівні A$1 = US$1,12. Пізніше рівень цієї прив'язки неодноразово змінювався. 12 грудня 1983, австралійський долар перейшов на плаваючий (ринковий) режим валютного курсу який існує по сьогодні.

Країна
  • Острови Герд і Макдональд
    Острів Герд і острови Макдональд (Heard Island and McDonald Islands, скорочено HIMI) — невеликий незаселений архіпелаг у південній частині Індійского океану. Складається з двох основних островів — Герд і Макдональд, а також із багатьох дрібних віддалених острівців, скель і рифів. Належить Австралії.

    Клімат субантарктичний — м'яка зима (+0,1 °C) і холодне літо (+4,2 °C). Більшість днів року — вітряні і похмурі. Часто випадають опади у вигляді мряки або снігу. Острови населяють великі популяції пінгвінів, тюленів і морських птахів.
  • Кокосові острови
    Кокосові острови (Territory of Cocos (Keeling) Islands; Cocos Islands — заморська територія Австралії, що займає однойменний архіпелаг в Індійському океані, на півшляху між Австралією і Шрі-Ланкою, що адміністративно є територією Австралійського союзу. Архіпелаг складається з двох атолів і 27 коралових островів. Населення переважно малайського походження. Найбільше селище — Бантам (о. Хоум) — близько 500 осіб.

    Архіпелаг коралового походження. Складається з південної частини і окремо розташованого за 25 км на північ єдиного безлюдного острова Північний Кілінг. Найбільша висота над рівнем моря — 5 м. Загальна площа — 14 км².
  • Острів Різдва
    О́стрів Різдва́ (Christmas Island) — невеликий острів в Індійському океані, зовнішня територія Австралії.

    Площа острова — 135 км²; населення — 1402 особи, але громадян близько 360 осіб. 70 % населення — китайці, 20 % — європейці і близько 10 % — малайці. У релігійному відношенні переважають буддисти (близько 35 % — в основному китайці), мусульмани — близько 25 % (малайці і деякі китайці), близько 20 % — християни (практично всі європейці і деякі китайці). Серед китайців поширений і даосизм (близько 15 %).
  • Кірибаті
    Респу́бліка Кіриба́ті (Republic of Kiribati,, кірибаті Ribaberikin Kiribati, [ˈkiɾibas]) — острівна держава, розміщена на островах та атолах у центральній та західній частині Тихого океану, що складається з трьох груп коралових атолів і вулканічного острова. Межує на заході з територіальними водами Маршаллових Островів та Федеративних штатів Мікронезії, на заході та південному заході з територіальними водами Науру, Соломонових Островів та Тувалу, на півдні та південному сході межує з територіальними водами Токелау, островів Кука та Французької Полінезії, на півночі та північному сході межує з нейтральними тихоокеанськими водами. Довжина прибережної лінії 1143 км. Загальна площа островів становить 726,34 км². Населення становить 92,533 особи (2005 р.). Столиця Кірибаті — Південна Тарава. Незалежність колонії Острови Гілберта від Великої Британії була проголошена 12 липня 1979 року, в цьому ж році вона була офіційно перейменована на Республіку Кірибаті.

    Сучасна назва країни походить від спотвореної англійської назви Островів Гілберта — «Gilbert Islands», яке місцевою мовою вимовляється як (Кі́рібас), а записується як Kiribati.
  • Науру
    Респу́бліка Нау́ру (науруанською Repubrikin Naoero) — карликова держава на однойменному кораловому острові в західній частині Тихого океану площею 21,3 км² і населенням 10 261 особа станом на 2015 рік. Незалежність держави було проголошено в 1968 році.

    Острів Науру лежить на відстані 42 км на південь від екватора. Найближчий острів Банаба лежить на відстані 288 км на схід і належить республіці Кірибаті. Науру є найменшою незалежною республікою на Землі, поступаючись тільки Монако і Ватикану, найменшою острівною державою, найменшою державою за межами Європи та однією з двох республік у світі поряд зі Швейцарією без офіційної столиці (неофіційна столиця країни — місто Ярен, де перебувають парламент і аеропорт країни).
  • Острів Норфолк
    Острів Но́рфолк (Norfolk Island) — маленький заселений острів у Тихому океані, розташований між Австралією, Новою Каледонією і Новою Зеландією.

    Острів відкритий капітаном Джеймсом Куком в 1774 році під час його плавання південно-західною частиною Тихого океану. З 1788 року його стали використовувати як місце заслання ув'язнених з Англії. В 1814 році колонію було закинуто як нерентабельну, але в 1825 році в'язниця була знову відновлена, і в неї стали поміщати різних злочинців — небезпечних кримінальних, політичних і багатьох інших, яких ув'язнювали навіть за найдрібнішу провину і вивозили з їх далеких рідних країн. Острів, який міг би залишатися мирним тихоокеанським раєм, на 30 років перетворився в колонію із суворим режимом, поки в'язницю остаточно не закрили у 1854 році.
  • Тувалу
    Тувалу (до 1975 року — Острови Елліс) — тихоокеанська держава у Полінезії. Межує на півночі та північному сході з територіальними водами Кірибаті, на сході — з територіальними водами Токелау, на південному сході — з водами Самоа та Островів Волліс і Футуна, на півдні — з водами Фіджі, на південному заході та заході — з водами Соломонових Островів. Протяжність прибережної смуги — 21 км. Тувалу розташована на п'яти атолах і чотирьох островах архіпелагу Тувалу. Загальна площа суші — 26 км². Населення країни — 10 837 осіб. (2012, оцінка). Столиця — Фунафуті.

    Острови Тувалу були відкриті іспанським мореплавцем Альваро Менданья де Нейра в 1568 році. У 1892 році архіпелаг став британським протекторатом Острови Елліс, а в 1916 році — частиною британської колонії Острови Гілберта та Елліс. На референдумі 1974 року полінезійське населення Островів Елліс проголосувало за відділення від мікронезійських Островів Гілберта (згодом Кірибаті), і вже в наступному році архіпелаг став окремою британською колонією Тувалу. Незалежність острови здобули в 1978 році. Тувалу — член ООН, Південнотихоокеанської комісії та Форуму тихоокеанських островів.