Грецька мова

Грецька мова
Гре́цька мо́ва, давніше гречина (Ελληνικά, Ἑλληνική) — одна з індоєвропейських мов; поширена у Греції (9,5 млн), на Кіпрі (0,5 млн), а також у Пд. Албанії, Єгипті, Пд. Італії та в Україні. Усього бл. 12,2 млн мовців. У Греції та на Кіпрі (кіпрський діалект) грецька є офіційною мовою.

У межах західної діалектної області індоєвропейських мов грецька мова перебувала у найтісніших генетичних зв'язках з давньомакедонською мовою.

В історії грецької мови виділяють три основні періоди: давньогрецький (від 14 ст. до н. е. до 4 ст. н. е.); середньогрецький (5-15 ст.) і новогрецький (від 15 ст.).

За детальнішою класифікацією виділяють 5 періодів:

* давньогрецький 14 — 12 століття до н. е.

* архаїчний період — до 800 до н. е., включаючи мову Гомера.

* класичний період — тривав до 400 до н. е..

* елліністичний період — мова Греції, Малої Азії, західної Азії і Єгипту до 4 століття.

* візантійський період (середньогрецька мова) — мова використовувалася до 15 століття і дотепер є мовою Грецької православної церкви.

* новогрецький період — новогрецька мова принципово поділяється на дімотичну (розмовну) і мову літератури й освіти кафаревусу.
Країна