Мова - Італійська мова

Мова  >  Італійська мова

Італійська мова

Італійська мова (italiano ) — мова романської групи індоєвропейської сім'ї. Офіційна мова Італії, Ватикану (нарівні з латиною), Сан-Марино, Швейцарії (нарівні з німецькою, французькою і швейцарською ретороманською). Писемність на основі латинської абетки.

В Італії довше, ніж у інших романських країнах, латинська мова слугувала мовою офіційних паперів. Цим можна пояснити факт, що існування італійської мови, яка сформувалася після розпаду Римської імперії, було задокументовано досить пізно. Перші тексти датують другою половиною 10 сторіччя (960–963 роки) і вони становлять фрази на одному з італійських діалектів, що були частиною юридичних показів, складених латинською мовою. Літературні пам'ятки з різних районів Італії з'являються лише у 12 сторіччі. У 13 ст. серед літературних творів, написаних місцевими діалектами, виділяється поезія Сицилійської школи. Поети цієї школи намагались зблизити деякі місцеві діалекти й на їхній основі створити літературну мову.

У 11–12 століттях швидко розвиваються міста на півночі Італії. До кінця 13 ст. серед інших міст виділяється Флоренція, яка стає культурним та економічним центром. Це було причиною посилення флорентійського діалекту, який на той час був найпоширенішим діалектом північної Італії. Посиленню ролі флорентійського діалекту як основи літературної мови сприяла творчість великого італійського поета Данте Аліґ'єрі (1265–1321). Славнозвісні послідовники Данте — Франческо Петрарка (1304–1374) і Джованні Боккаччо (1313–1375) утвердили авторитет флорентійського діалекту як основи літературної мови країни. Великими зусиллями граматистів, серед яких особлива роль належить П'єтро Бембо, на початку 16 ст. була уніфікована морфологічна система італійської мови, котра збереглась до наших часів.

Важливим етапом в історії італійської мови було створення у Флоренції академії Круска, котра в 1612 році опублікувала перший великий словник італійської мови.

Суспільний та економічний розвиток, розквіт літератури та мистецтва у 17 столітті викликає необхідність створення єдиної для всієї Італії літературної мови. Найвагоміший внесок у справу уніфікації та оновлення літературної італійської мови вніс Алессандро Мандзоні (1785–1873), який закликав до мовної єдності італійської нації та своєю творчістю підтвердив тосканський, флорентійський характер італійської мови.

Країна

Сомалі

Сомалі́ (Soomaaliya, الصومال аль-Сумаль) — Федеративна Республіка Сомалі — країна на північному сході Африки, на узбережжі Індійського океану на так званому Африканському розі. Межує на північному заході з Джибуті, на заході — з Ефіопією, на південному заході — з Кенією.

Площа країни — 637 700 км². Населення 1990 року становило 8,415 млн мешканців, включаючи 350 тисяч біженців з Ефіопії й 50 тисяч із Джибуті. На 2010 за оцінками населення перевищує 10 млн. У країні існує полігамія.

Лівія

Лі́вія (ليبيا), офіційна назва — Держа́ва Лі́вія (دولة ليبيا, берб. ⵜⴰⵎⵓⵔⵜ ⵏ ⵍⵉⴱⵢⴰ Tamurt n Libya) — країна на півночі Африки, що на сході межує з Єгиптом, на південному сході — з Суданом, на півдні — з Чадом і Нігером, на заході — з Алжиром і Тунісом, з півночі омивається Середземним морем. Лівія є членом ООН, Ліги арабських держав, Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК), Організації африканської єдності і Ісламського банку розвитку.


Сан-Марино

Сан-Мари́но, офіційна назва Найсвітліша республіка Сан-Марино , країна в центрі Італії; площа 61 км²; столиця — Сан-Марино; знаходиться на схилі гори Титано; глава держави й уряду: два капітан-регенти, що обираються на період 6 місяців; політична система — пряма демократія; експорт: вино, кераміка, фарби, хімікати, будівельний камінь; населення — 32 тис. (2012); мова італійська; недавня історія: незалежність визнана під протекторатом Італії 1862 року; країна керувалася лівими лівоцентристськими коаліціями в 1947 — 86; комуністична і християнсько-демократична коаліція сформована 1986 року.

Економіка країни, в основному, спирається на фінанси, промисловість, сферу послуг і туризм. Одна з найбагатших країн у світі за рівнем ВВП (на душу населення) у порівнянні з найрозвиненішими європейськими регіонами. Сан-Марино вважається державою з високою стабільністю економіки, один з найнижчих рівнів безробіття у Європі, відсутністю державного боргу та профіциту бюджету.

Швейцарія

Швейца́рія (Швайцарія), офіційна назва Швейцарська Конфедерація  — нейтральна конфедеративна республіка в Західній Європі.

Датою створення Швейцарської Конфедерації вважають 1 серпня 1291 року, коли три лісові кантони (землі): Урі, Швіц і Унтервальден, відстоюючи незалежність від Габсбурґів, уклали заради оборони «вічний союз» (в рамках «Священної Римської імперії»). Як самостійна держава Швейцарія одержала міжнародне визнання за Вестфальським миром 1648 року. 19 серпня 1798 року в умовах французької окупації було проголошено Гельветійську Республіку, що проіснувала до 1803 року і мала єдину конституцію. Віденський конгрес 1814–1815 рр. встановив кордони Швейцарії, близькі до сучасних, і гарантував її «вічний нейтралітет». 12 вересня 1848 року ухвалено конституцію, що утвердила Швейцарію як єдину конфедеративну державу.

Монако

Князі́вство Мона́ко,  — мікродержава, напіванклав на півдні Франції на березі Середземного моря; площа − 2,02 км². Рельєф: горбистий.

Країна розширює територію, засипаючи прибережні води.

Ватикан

Ватика́н або Святі́йший Престі́л, ще також Апо́стольська Столиця  — резиденція Папи Римського, територія Святійшого Престолу (Престолу Святого Петра), центрального органу Католицької Церкви. Найменша у світі незалежна держава, анклав посеред Риму в Італії.

Для християн Ватикан набув значення ще на зорі християнства у зв'язку з тим, що, згідно з переказами, саме там у 67 р. н. е. був розп'ятий св. Петро , .

Гібралтар

Гібралта́р (Ґібралта́р) — британська заморська територія, що лежить на вузькому гористому просторі на півдні Піренейського півострова; площа становить 6,5 км².

Назва «Гібралтар» походить від арабського імені Джабаль Аль-Тарік, що значить гора Тарік, або від Ґібр Аль-Тарік, що значить скеля Тарік. Цей термін пов'язаний із ім'ям Таріка ібн Зіяда, армія якого висадилися в Ґібралтарі 29 квітня 711, розпочавши арабську експансію на Піренейський півострів. 1492 року Ґібралтар було відвойовано під час закінчення Реконкісти.

Італія

Іта́лія , Італі́йська Респу́бліка  — держава на півдні Європи, в Середземномор'ї. Займає Апеннінський півострів, Паданську рівнину, південні схили Альп, острови Сицилія, Сардинія тощо. На суходолі Італія межує з Францією на північному заході, зі Швейцарією й Австрією на півночі та Словенією на північному сході.

На території Італії розташовані також такі державні утворення: Сан-Марино, Ватикан, Суверенний Мальтійський орден.

Аргентина

Аргенти́на ( , читається як ), офіційно Аргентинська Республіка — держава в Південній Америці, що займає південно-східну частину материка, східну частину о. Вогняна Земля і ряд островів у південній Атлантиці. Межує на півдні й заході з Чилі, на північному заході з Болівією, на сході з Парагваєм, Бразилією, Уругваєм і омивається Атлантичним океаном. Площа 2 780 092 км². За переписом 2010 року населення Аргентини становить 40 091 359 осіб. Столиця — Буенос-Айрес. Офіційна мова — іспанська. Грошова одиниця — аргентинський песо.

Мова

Italian language (English)  Lingua italiana (Italiano)  Italiaans (Nederlands)  Italien (Français)  Italienische Sprache (Deutsch)  Língua italiana (Português)  Итальянский язык (Русский)  Idioma italiano (Español)  Język włoski (Polski)  意大利语 (中文)  Italienska (Svenska)  Limba italiană (Română)  イタリア語 (日本語)  Італійська мова (Українська)  Италиански език (Български)  이탈리아어 (한국어)  Italian kieli (Suomi)  Bahasa Italia (Bahasa Indonesia)  Italų kalba (Lietuvių)  Italiensk (Dansk)  Italština (Česky)  İtalyanca (Türkçe)  Италијански језик (Српски / Srpski)  Itaalia keel (Eesti)  Taliančina (Slovenčina)  Olasz nyelv (Magyar)  Talijanski jezik (Hrvatski)  ภาษาอิตาลี (ไทย)  Italijanščina (Slovenščina)  Itāļu valoda (Latviešu)  Ιταλική γλώσσα (Ελληνικά)  Tiếng Ý (Tiếng Việt) 
 mapnall@gmail.com