Маданг (Madang Province)
Перші люди, ймовірно, з'явилися на острові Нова Гвінея близько років тому, хоча наукового підтвердження цьому факту немає. При проведенні археологічних розкопок поблизу сучасного поселення Сімбаї, вчені знайшли свідчення людських поселень, вік яких становить 12 — 15 тисяч років. Близько 6-ти тисяч років тому в регіоні оселилися вихідці із острова Тайвань, які дісталися до Нової Гвінеї морським шляхом. Цей факт залишив помітний слід в розмаїтті австронезійських мов.
Представники папуаських племен ябоб (Yabob) і білбіл (Bilbil), з острова Каркар, здавна користувалися каное для торгівлі своїми гончарними виробами із жителями західної частини сучасної провінції Моробе.
Вперше, з 20 вересня 1871 по 24 грудня 1872 року, узбережжі Маданг було детально досліджено відомим етнографом і мандрівником, вихідцем із старого українського козацького роду, Миколою Миколайовичем Миклухо-Маклаєм. Східна частина морського узбережжя провінції до цього часу зберегла назву — Берег Маклая. У 1884 році в регіоні з'явилися перші німецькі колоністи, які торгували з місцевими жителями або ж влаштовували плантації, на яких вирощували каву, тютюн та бавовну. В кінці XIX — на початку XX століть у Маданзі оселилися християнські місіонери.
У 1914 році німецькі території на Новій Гвінеї перейшов під контроль Австралії, яка з 1921 року керувала ним як частиною підопічної території за мандатом Ліги Націй. У роки Другої світової війни на території провінції велися тяжкі бої австралійських та американських військ з військами Японії. До 1945 року японські війська були повністю розгромлені.
З 1975 року Маданг стає частиною незалежної держави Папуа Нової Гвінеї.