Географічна карта - Придністровська Молдавська Республіка (Unitatea Teritorială din Stînga Nistrului)

* Ця стаття про самопроголошену невизнану державу. Про географічний регіон див. Придністров'я, а про адміністративну одиницю у складі Молдови див. Автономне територіальне утворення з особливим правовим статусом Придністров'я''

Придністро́вська Молда́вська Респу́бліка (скорочено ПМР або Придністров'я) — самопроголошена держава у Східній Європі на території Придністров'я, яку міжнародна спільнота визнає частиною Молдови. Займає майже всю молдовську частину лівого берега Дністра, а також кілька населених пунктів на правому березі річки. На північному сході межує з Україною (Одеська та Вінницька області), на південному заході — з Молдовою.

Так звану «незалежність» ніким не визнаної Придністро́вської Молда́вської Республіки було проголошено 25 серпня 1991 року, після чого між сепаратистами та російськими військовими з одного боку та молдовськими військами з іншого почався короткочасний збройний конфлікт, що завершився фактичною перемогою сепаратистів за участі російської армії. Російська Федерація офіційно не визнає суверенітету Придністровської Молдавської Республіки, однак на неофіційному рівні надає їй військову, економічну, політичну і дипломатичну підтримку.

2006 року в ПМР було проведено так званий референдум, на якому, за «офіційними» даними, 98 % виборців висловилися за незалежність республіки від Молдови і майбутню інтеграцію з Росією. Результати референдуму не було визнано на міжнародному рівні. Станом на тепер конфлікт не розв'язано, він перебуває у замороженому стані.

Згідно із законодавством Молдови, Придністров'я має статус Автономного територіального утворення з особливим правовим статусом. Його незалежність не визнає жодна країна-член ООН, лише кілька держав з невизнаним сепаратистським статусом (Абхазія, Південна Осетія та Нагірний Карабах).

Столицею ПМР є місто Тирасполь, офіційними мовами — російська, молдавська (в кириличному письмі) та українська. Прапором ПМР є прапор Молдавської РСР. Валюта — придністровський рубль.

В 1980-ті роки політика перебудови і гласності Михайла Горбачова в Радянському Союзі дозволила політичну лібералізацію на регіональному рівні. Це призвело до створення різних неформальних рухів у Молдавській РСР і відродження прорумунського націоналізму серед етнічних молдован. Найвідомішим з цих рухів був Народний фронт Молдови. Навесні 1988 р. НФМ зажадав, щоб радянська влада оголосила молдовську мову єдиною державною, повернулася до використання латинського алфавіту та визнала загальну етнічну ідентичність молдован та румунів. Радикальніші фракції Народного фронту підтримували крайні антименшистські етноцентристські та шовіністичні позиції, закликаючи національні меншини, особливо слов'ян (в основному, росіяни і українці) і гагаузів залишити або виключити з Молдови.