Фолклендські Острови (Falkland Islands)
Існують суперечки щодо відкриття Фолклендів і подальшої колонізації європейцями. У різний час на островах були французькі, британські, іспанські та аргентинські поселення. Британія відновила своє правління в 1833 році, але Аргентина продовжує свої претензії на острови. У квітні 1982 року аргентинські війська вторглися на острови. Британську адміністрацію було відновлено через два місяці після закінчення Фолклендської війни. У 2013 році на референдумі про суверенітет майже всі фолклендці проголосували за те, щоб архіпелаг залишився заморською територією Великої Британії. Статус суверенітету території є частиною триваючої суперечки між Аргентиною та Сполученим Королівством.
Населення — 3662 жителі (станом на 2021 рік) складається переважно з місцевих жителів Фолклендських островів, більшість з яких британського походження. Інші етнічні групи включають французів, гібралтарців і скандинавів. Імміграція зі Сполученого Королівства, південноатлантичного острова Святої Єлени та Чилі зупинила процес скорочення населення. Переважаючою (і офіційною) мовою є англійська. Відповідно до Закону про британське громадянство (Фолклендські острови) 1983 року жителі Фолклендських островів є британськими громадянами.
Острови лежать на межі субантарктичного океанічного та тундрового кліматичних поясів, і обидва великі острови мають гірські хребти, що досягають висоти у 700 м. Вони є домом для великих популяцій птахів, хоча багато з них більше не розмножуються на головних островах через хижацтво інтродукованих видів. Основні види економічної діяльності включають рибальство, туризм і вівчарство з акцентом на експорті високоякісної вовни. Розвідка нафти, ліцензована урядом Фолклендських островів, залишається проблемною через морські суперечки з Аргентиною.
Мальвінські острови як частина «Нового Світу» відійшли до земель-володінь іспанської корони невдовзі після відкриття Америки в 1492 році. Золота булла Папи Римського та Тордесільяський договір 1494 року були першим юридичними документами, що підтверджували приналежність усіх відкритих та невідкритих земель на захід від «червоної лінії» до Іспанської корони. З XVI століття лише іспанські мореплавці були єдиними, хто плавав вздовж Південноамериканського континенту. В 1520 році експедиція Магеллана відкрила Мальвінські острови.
Острови були повторно відкриті у 1591–1592 роках англійським мореплавцем Джоном Девісом, капітаном корабля в експедиції англійського корсара Кавендіша. З того часу вони були нанесені на європейські мапи під величезною кількістю різних назв та найменувань, але все ж таки вони лишались під владою Іспанської корони. Тривалий час острови були не заселені. В XVII столітті острови відвідували кораблі під прапорами багатьох європейських держав, що провокувало занепокоєння та протести Іспанського королівства, яке отримувало новини про такі експедиції. Але весь південний регіон Америки, з усією береговою лінією, морями та островами беззаперечно перебував під іспанською юрисдикцією, хоча в цей час і підписувались різноманітні договори, такі як у 1670 році між Іспанією та Англією. Утрехтський мир 1713 року підтверджував іспанські володіння в Південній Америці та надавав ексклюзивне право для плавання в південно-атлантичних водах. Англія беззаперечно прийняла ці умови.
Наприкінці XVIII століття Мальвінські острови викликали великий інтерес у Великої Британії та Франції, які шукали будь-яку можливість заснувати стратегічні поселення навпроти Магелланової протоки. У 1749 році Іспанія отримала новини про британський проект заселення Мальвінських островів і опротестувала дане рішення, але Велика Британія не звернула уваги на протест. У 1749 році Франція заснувала Порт-Луї на острові Соледад. Іспанія опротестовуючи дані дії виграла визнання своїх позицій та володінь перед Францією. У 1763–1765 роках острови досліджував французький мореплавець Луї Антуан де Бугенвіль. Іспанія успішно відстоювала свої володіння на Мальвінських островах до 1811 року, коли в Пуерто-Соледад висадився британський гарнізон, завданням якого було захищати монархію, що й стало початком Війни за незалежність американських колоній. Велика Британія анексувала територію Фолклендських островів, що належали Аргентині, в 1833 році.