Валюта - Новозеландський долар

Новозеландський долар (New Zealand dollar; код: NZD) — офіційна валюта Нової Зеландії та її тихоокеанських територій Ніуе, Островів Кука, Токелау, використовується також на британській заморській території — острові Піткерн. Символ: $ або NZ$. Поділяється на 100 центів. Центральний банк — Резервний банк Нової Зеландії.

Долар введений з 10 липня 1967 замість новозеландського фунта, тоді 1 фунт обмінювався на 2 долари.

З 1999 року для виготовлення банкнот використовується спеціальний тонкий пластик.

Новозеландський долар, станом на 2016 рік, входить в десятку найбільш торговельних валют світу. Це, незважаючи на малі розміри країни-емітента, викликано загальною стабільністю новозеландської економіки та політичної системи що робить її популярною валютою накопичення.

* Нова банкнота номіналом п'ять новозеландських доларів у 2015 році була визнана найкрасивішою у світі Міжнародною асоціацією колекціонерів паперових грошових знаків. На одній стороні банкноти зображений новозеландський альпініст сер Едмунд Гілларі, що став одним з перших підкорювачів Евересту в 1953 році, а на зворотному боці — пінгвін. Дизайн цієї банкноти Резервний банк Нової Зеландії представив у 2015 році, а друкує її Canadian Bank Note Company в Оттаві.

Нова Зеландія

Но́ва Зела́ндія  — держава в південно-західній частині Тихого океану, розташована на двох великих островах (Острів Північний і Острів Південний) та великій кількості (приблизно 700) прилеглих дрібніших островів. Столиця країни — місто Веллінгтон, найбільше місто — Окленд. Населення Нової Зеландії становить близько осіб (станом на 2012 рік). Держава побудована на принципах конституційної монархії й парламентської демократії і належить до розвинених країн світу. На чолі держави стоїть королева Нової Зеландії — Єлизавета II

У XI—XIV століттях острови було заселено вихідцями з Полінезії, європейські дослідники відкрили острови 1642 року. Активне освоєння земель Великою Британією почалося з 1762 року. Однією з основних особливостей Нової Зеландії є географічна ізольованість. Найближчими сусідами країни є — на захід Австралія, відокремлена Тасмановим морем (найкоротша відстань — близько 1 700 км); на північ острівні території — Нової Каледонії (близько 1 400 км), Тонга (близько 1 800 км) та Фіджі (близько 1 900 км).

Ніуе

Ніу́е (Niue; ), або Са́відж (Savage) — кораловий острів (в минулому атол) і однойменна держава в південній частині Тихого океану, в Полінезії. Відкритий капітаном Джеймсом Куком у 1774 році. Територія — 258 км². Населення — 1 398 осіб (2009). Адміністративний центр — Алофі (586 мешканців). Офіційні мови: англійська та ніуе. Грошова одиниця — новозеландський долар.

З жовтня 1974 року має внутрішнє самоврядування в рамках «вільної асоціації» з Новою Зеландією, яка керує питаннями оборони і зовнішніх відносин Ніуе.

Токелау

Токела́у (Tokelau) — залежна територія під управлінням Нової Зеландії.

До складу Токелау входять три невеликі острови однойменного архіпелагу, розміщені в Тихому океані між Новою Зеландією і Гавайськими островами. Назва «Токелау» в перекладі з полінезійського, означає «Північний вітер». Дана територія була названа «Об'єднані Острови», коли була відкрита європейськими дослідниками. Назва Токелау була прийнята у 1946 році, а офіційно затверджена 9 грудня 1976 року.

Піткерн

Острови Піткерн — єдина заморська територія Великої Британії в Тихому океані. Включає в себе п'ять островів (заселений тільки острів Піткерн). Розміщений у південній частині Тихого океану, межує на заході з Французької Полінезією. Острови Піткерн відкриті 2 липня 1767 Філіпом Картерет.

Піткерн — найменш населена країна у світі, з населенням 67 чоловік (9 сімей) за даними на 2011 рік. Причому постійно на острові проживають 46-48 чоловік.

Острови Кука

Межує з територіальними водами Кірибаті, Французької Полінезії, Ніуе, Американського Самоа, Токелау. До складу території входять 15 островів, 3 з яких не мають постійних мешканців. З них 6 островів у Північній групі і 9 островів у Південній групі. Площа суші — 236,7 км² (1965 рік). Чисельність населення — близько 20 тисяч осіб. Столиця — місто Аваруа на острові Раротонга. У 1888 році острови стали протекторатом Британської імперії, а у 1901 році були передані під управління Нової Зеландії. У 1965 році Острови Кука стали автономним державним утворенням у співдружності з Новою Зеландією. Острови Кука — член Південнотихоокеанської комісії і Форуму тихоокеанських островів.

Свою сучасну назву архіпелаг отримав тільки у XIX столітті, і був названий російським мореплавцем Іваном Федоровичем Крузенштерном на честь англійського мандрівника Джеймса Кука. Сам Кук, що побував на островах Південної групи у 1773, —1775 роках, назвав їх Острови Герві (Hervey).