kr
Да́нська кро́на (dansk krone, код: DKK) — офіційна валюта Данії. Крім того перебуває в обігу в Ґренландії та на Фарерських островах. Ділиться на 100 е́ре (øre). Вперше була введена у 1873, сьогодні в обігу перебувають банкноти номіналом в 50, 100, 200, 500 та 1000 данських крон та монети номіналом 50 ере, 1, 2, 5, 10 та 20 крон. Центральний банк — Національний банк Данії.
Назва походить від слова krone («корона») і пов'язана з викарбованим на монетах зображенням.
З 1529 по 1875 в Данії карбувалася Данська марка. 8 марок = 1 кронi.
З 1873 до Першої світової війни Данія разом зі Швецією та Норвегією входила в Скандинавський монетний союз, в рамках якого данська крона мала фіксований курс відносно Шведської крони та Норвезької крони. В усіх трьох країнах діяв золотий стандарт, одна крона дорівнювала 0,403 грама чистого золота.
Скандинавський монетарний союз розпався в 1914, коли золотий стандарт був припинений. Данія повернулася до золотого стандарту у 1924, але в 1931 знову припинила його дію, в цей раз назавжди.
У 1941—1945 обмінний курс крони був прив'язаний до нацистської райхсмарки. Після закінчення окупації валюта була зафіксована на рівні 24 крони за 1 британський фунт стерлінгів (4,8 крони за один долар США) а в серпні цього ж року зміцнена до 19,34 крон за один фунт.
У рамках Бреттон-Вудської валютної системи Данія в 1949, вслід за фунтом стерлінгів, девальвувала свою валюту до 6,91 крон за 1 долар США, а в 1967 — до 7,5.
У 1979 Данія приєдналася до Європейського механізму регулювання валютних курсів (ERM), згідно якого валютні коливання не могли перевищувати 2,25% відносно встановленого центрального курсу. Центральний курс данської крони відносно європейської одиниці Екю був встановилений на рівні 7,46038. Данія по сьогодні дотримується цього коридору коливань, тепер відносно Євро.
У 1992 за умовами Маастрихтського договору країна отримала право не приєднюватися в майбутньому до Єврозони.
У 2000 на референдумі 53% данців проголосували проти переходу на Євро.