Монгольська мова
Монгóльська мóва (монгол хэл, монг. пис., mongol khel) — офіційна мова Монголії з 1921 року. Належить до монгольської групи мов. Літературна мова розвивається на базі халхаського діалекту. Монгольська мова також розповсюджена в автономному районі Внутрішня Монголія (КНР), хоча кількість мовців там з часом скорочується, російському Далекому Сході та Киргизстані. Загальна кількість мовців становить близько 5 мільйонів. Сучасна мова (з її діалектами) сформувалася у XIV—XVI століттях на базі одного з діалектів давньомонгольської мови.
Більшість мовців у Монголії розмовляють на діалекті халха, ті, що проживають у Китаї, розмовляють на чахарській, ойратській і баргу-бурятській групах діалектів.
Теорія алтайської мови підтримує гіпотезу, за якою монгольська мовна сім'я входить до складу великої алтайської сім'ї, що також включає тюркські і тунгуські мови. Зв'язані мови включають калмицьку, мовці якої мешкають біля Каспійського моря і бурятську мову Східного Сибіру, а також низку інших мов в Китаї і могольську мову Афганістану.
Більшість мовців у Монголії розмовляють на діалекті халха, ті, що проживають у Китаї, розмовляють на чахарській, ойратській і баргу-бурятській групах діалектів.
Теорія алтайської мови підтримує гіпотезу, за якою монгольська мовна сім'я входить до складу великої алтайської сім'ї, що також включає тюркські і тунгуські мови. Зв'язані мови включають калмицьку, мовці якої мешкають біля Каспійського моря і бурятську мову Східного Сибіру, а також низку інших мов в Китаї і могольську мову Афганістану.
