Албанська мова
Албанська мова (shqip або gjuha shqipe ) — одна з індоєвропейських мов, якою розмовляють приблизно 6 млн. до 7,5 млн. осіб, переважно в Албанії, Косові, Північній Македонії та Греції, але також і в інших регіонах Південносхідної Європи, де проживають албанці, зокрема в Чорногорії та Сербії. Давні общини, що розмовляють албанськими діалектами, розкидані у Греції, Південній Італії, на Сицилії та в Україні. Внаслідок новітніх міграцій носії албанської мови живуть також у таких регіонах, як Скандинавія, Швейцарія, Німеччина, Австрія, Велика Британія, Туреччина, Австралія, Нідерланди, Канада та США.
Албанська мова є ізольованою та становить особливу групу в рамках індоєвропейської сім'ї мов. Вона є продовженням зниклих індоєвропейських мов Балканського півострова та генетично споріднена з іллірійською та месапською мовами. Існують певні зв'язки албанської мови з фракійською мовою.
Найдавніше письмове свідчення албанської мови належить до пізнього 13-ого століття. Перший аудіозапис албанської мови здійснив австрійський албанолог Норберт Йокль 4 квітня 1914 року.
Албанськомовна спільнота поділяється на дві основні діалектні області: південну (тоскську) та північну (ґеґську). На базі обох цих діалектів у кінці XIX сторіччя виникла сучасна літературна мова у двох варіантах. Діалекти розрізняються такими рисами: В Албанії у вжитку переважає тоскський діалект.
* ротацизмом (переходом [s], [z] у [r]): наявний у тоскському, відсутній у ґеґському
* нейтральним голосним [ə] (графічно [ë]): наявний у тоскському, відсутній у ґеґському
* дифтонгом [ua] у тоскському та його відповідником [ue] у ґеґському
* носовими голосними: наявні у ґеґському, відсутні у тоскському
* інфінітивом: наявний у ґеґському, відсутній у тоскському (де він заміняється кон'юнктивом)
* відмінностями утворення дієприкметників, дієприслівників та деяких часових форм дієслова
Албанська мова є ізольованою та становить особливу групу в рамках індоєвропейської сім'ї мов. Вона є продовженням зниклих індоєвропейських мов Балканського півострова та генетично споріднена з іллірійською та месапською мовами. Існують певні зв'язки албанської мови з фракійською мовою.
Найдавніше письмове свідчення албанської мови належить до пізнього 13-ого століття. Перший аудіозапис албанської мови здійснив австрійський албанолог Норберт Йокль 4 квітня 1914 року.
Албанськомовна спільнота поділяється на дві основні діалектні області: південну (тоскську) та північну (ґеґську). На базі обох цих діалектів у кінці XIX сторіччя виникла сучасна літературна мова у двох варіантах. Діалекти розрізняються такими рисами: В Албанії у вжитку переважає тоскський діалект.
* ротацизмом (переходом [s], [z] у [r]): наявний у тоскському, відсутній у ґеґському
* нейтральним голосним [ə] (графічно [ë]): наявний у тоскському, відсутній у ґеґському
* дифтонгом [ua] у тоскському та його відповідником [ue] у ґеґському
* носовими голосними: наявні у ґеґському, відсутні у тоскському
* інфінітивом: наявний у ґеґському, відсутній у тоскському (де він заміняється кон'юнктивом)
* відмінностями утворення дієприкметників, дієприслівників та деяких часових форм дієслова
Країна
-
Косово
Респу́бліка Ко́сово (Косово, Република Косово / Kosovo, Republika Kosovo) — частково визнана держава на Балканах, чию незалежність визнала 101 держава-член ООН. Сербія та багато інших країн не визнають незалежності Косово.
Внаслідок війни 1999 року між сербами та албанцями край перейшов під контроль ООН (хоча де-юре залишався автономією у складі Сербії). 17 лютого 2008 року парламент Косова проголосив незалежність краю в односторонньому порядку. Сербія досі не визнає незалежності Косова, через що країна не має остаточного визнання у світі. 2016 року підписано Угоду про асоціацію між Косовом та Європейським Союзом. Держава є потенційним кандидатом на вступ у ЄС (який вже подав заявку на членство).
