Країна
Аоминь
Особливий адміністративний район Аоминь, скорочено Аоминь або Макао (澳门, 澳門, аоминь; 媽閣廟, макао) — особливий адміністративний район Аоминь (Макао) Китайської Народної Республіки, колишня колонія Португалії на невеличкому півострові в гирлі р. Сіцзяну (Південнокитайське море), передана Китаю в грудні 1999 в результаті деколонізації Португалії. Керується КНР на основі спеціальної міжнародної угоди.
1557 року острів Аоминь був орендований у Китаю Португалією з умовою збереження за Китаєм суверенних прав на півострів. Але згодом Португалія відмовилась сплачувати оренду і з 1874 проголосила Аоминь своєю колонією. Китайці не раз виступали з вимогою звільнити острівну територію.
Республіка Китай
Не плутати з Китайською Народною Республікою (КНР), засн. 1949 року.
Респу́бліка Кита́й (中華民國, Zhonghua Minguo, Чжунхуа Міньґо; Кита́йська Респу́бліка, РК) — держава з обмеженим міжнародним визнанням в Східній Азії. У першій половині XX ст. була однопартійною країною, визнаною міжнародною спільнотою, що мала юрисдикцію над материковим Китаєм; проте з другої половині століття донині є демократичною державою, що контролює лише острів Тайвань і ряд інших дрібних островів, хоча де-факто підтримує відносини з багатьма іноземними державами.
Сінгапур
Респу́бліка Сінгапу́р, також Сингапур (санск. सिंह siMha — лев і पुर pura — місто) — місто-держава в Південно-Східній Азії на краю Малаккського півострова. Площа 622 км²; столиця — Сінгапур. Складається з острова Сінгапур і 57 дрібних островів. Глава держави Тоні Тан Кен Ям із 1 вересня 2011 року, глава уряду Лі Сянь Лун із 2004 року. Політична система: ліберальна демократія з обмеженнями для опозиції. Експорт: електроніка, нафтопродукти, гума, устаткування, транспортні засоби. Населення 5,2 млн чол. (китайці 75%, малайці 14%, тамільці 7%). Мови: малайська (національна), китайська, тамільська, англійська (державні).
Сінгапур був частиною багатьох місцевих імперій, оскільки був заселений в другому столітті нашої ери. Тут був торговий пункт Ост-Індської компанії в 1819 році з дозволу Джохорського султанату. Британці здобули повну владу над островом в 1824 році, а в 1826 році Сінгапур ввійшов до складу Стрейтс Сетлментс. Під час другої світової війни Сінгапур був окупований японцями та повернувся під владу Британії після війни. Незалежність отримана в 1959. Сінгапур приєднався до нової Федерації Малайзія в 1963, але його еліти не знайшли порозуміння з малайзійським урядом, в першу чергу через різне бачення застав формування нової малайзійської нації. Сінгапур був фактично вимушений підписати 7-го серпня 1965-го року акт державної незалежності. Через потужне зростання багатства вважається одним з Чотирьох азійських тигрів. Економіка сильно залежить від промисловості та сфери обслуговування. Сінгапур світовий лідер в кількох галузях, тут четвертий найбільший фінансовий центр у світі, другий найбільший у світі ринок азартних ігор, третій найбільший нафтопереробний завод. Порт Сінгапуру входить до п’ятірки найзавантаженіших портів світу. В країні більше доларових мільйонерів на душу населення ніж будь-якій іншій країні. Світовий банк відзначає Сінгапур як державу, де найлегше у світі робити бізнес.
Малайзія
Західна Малайзія (або Материкова Малайзія) на Малайському півострові складається з 11 штатів і двох федеральних територій, межує з Таїландом на півночі і з Сінгапуром на півдні, до Сінгапуру веде дамба через протоку Джохор.
Східна Малайзія (острівна) складається з федеральної території Лабуан і двох штатів Сабах і Саравак, що займають північну частину острова Борнео. Ці штати межують з Індонезією, Малайзією та з султанатом Бруней Даруссалам.
Китайська Народна Республіка
Кита́йська Наро́дна Респу́бліка — держава у Східній Азії. Межує на півночі з Монголією, на північному заході — з Казахстаном, на сході — з Киргизстаном і Таджикистаном, на північному сході — з Російською Федерацією та Північною Кореєю, на південному заході — з Індією та Непалом, на півдні — з Бутаном, М'янмою (раніше Бірма), Лаосом і В'єтнамом, на південному сході країну омиває Південно-Китайське море. Площа території — 9596960 км². Столиця — Пекін.
Рельєф: 2/3 займають гори та пустелі (на півночі і заході), включно з пустелею Гобі на півночі, на сході рівнина зрошується річками Хуанхе ( Жовта ріка), Янцзи і Сіцзян.
Острів Різдва
О́стрів Різдва́ (Christmas Island) — невеликий острів в Індійському океані, зовнішня територія Австралії.
Площа острова — 135 км²; населення — 1402 особи, але громадян близько 360 осіб. 70 % населення — китайці, 20 % — європейці і близько 10 % — малайці. У релігійному відношенні переважають буддисти (близько 35 % — в основному китайці), мусульмани — близько 25 % (малайці і деякі китайці), близько 20 % — християни (практично всі європейці і деякі китайці). Серед китайців поширений і даосизм (близько 15 %).
В'єтнам
В'єтна́м , офіційна назва Соціалісти́чна Респу́бліка В'єтна́м — країна в південно-східній Азії, на узбережжі Південно-Китайського моря, межує на півночі з Китаєм, на півдні та заході з Камбоджею і Лаосом; омивається Південно-китайським морем (затока Тонкін). Площа країни становить 329560 км²; населення близько 90.4 млн чоловік (2012). Столиця Ханой.
Гонконг
Особливий адміністративний район Гонконг (Сянган; — сянґан теб'є сінчженцюй; Hong Kong Special Administrative Region, кант. хьонкон такпіт ханчінкхьой) або скорочено Гонконг (香港, сянган, «порт пахощів») — особливий адміністративний район Китайської Народної Республіки, колишня британська колонія на південному сході Китаю в Південно-Китайському морі. Гонконг розташований на острові Гонконг, включає півострів Цзюлун, багато інших островів, найбільший з них Лантау.
Під врядування КНР Гонконг перейшов 1997 року. Площа 1070 км²; експорт: текстиль, одяг, електроніка, техніка, вироби з пластмас; велика кількість вантажів з Південного Китаю перевантажується тут, важлива стаття доходу — туризм; населення 7 055 071 осіб (оцінка 2010 року) (57 % місцеві китайці, решта — здебільшого біженці з материка). Офіційні мови: китайська та англійська.
Тринідад і Тобаго
Республіка Триніда́д і Тоба́го (Republic of Trinidad and Tobago ) — острівна держава в південній частині Карибського моря, неподалік від узбережжя Венесуели. Вона складається з двох великих островів — Тринідаду та Тобаго, а також великої кількості дрібних островів. Країна розташована за 10,6 кілометра (7 миль) на північ від Венесуели та трохи південніше Гренади, між 10° 2' — 11° 12' північної широти, і 60° 30' — 61° 56' західної довготи.
Країна до 1962 року була колонією Великої Британії, з моменту здобуття незалежності входить в Співдружність націй.
Палау
Пала́у, офіційна назва Респу́бліка Пала́у (, Republic of Palau) — держава у Мікронезії, в західній частині Каролінських островів, у групі островів Палау.
Країна поставляє на світовий ринок копру і тунця, але в наші дні одержує значний дохід і від сфери туризму. Основа економіки Палау — рибальство, вирощування кокосових горіхів, батату. Тваринництво (велика рогата худоба, свині, кози). Електроенергію виробляють на електростанції потужністю 16 тис. кВт. Добре розвинуті мистецькі ремесла. Регулярне морське сполучення між островами Мікронезії і Сіднеєм (Австралія). Повітряне сполучення з Гуамом.
Північні Маріанські острови
Північні Маріанські Острови (Northern Mariana Islands), офіційна назва Співдружність Північних Маріанських Островів (Sankattan Siha Na Islas Mariånas) — співдружність у політичному союзі зі Сполученими Штатами Америки, розташована у стратегічно важливому місці у західній частині Тихого океану. Складається з 15 островів; їхні географічні координати — 15°1′2″ пн. ш., 145°4′5″ сх. д. Населення островів становить близько 80 тис. жителів. Загальна площа суші всіх островів — 463,63 кв. км. На островах збереглося кілька діючих вулканів.
Маріанські острови були відкриті експедицією Фернана Магеллана 6 березня 1521 року. Там аборигени чаморро, що жили на стадії первісно-общинного ладу, викрали у іспанців човен, і Магеллан назвав ці острови «Las Islas de los Ladrones» — тобто «Острови злодіїв», або «Розбійницькі острови». Хоча ці острови були оголошені володінням Іспанії ще в XVI столітті, практично контроль над ними іспанці почали встановлювати тільки з 1668 року. Там висадилися іспанські монахи-єзуїти, перейменували острови в Маріанські, «Las Islas Marianas», або «Las Marianas» на честь Маріанни Австрійської, і почали навернення аборигенів у християнську віру.
