Фарерські острови
Фаре́рські острови́, чи просто Фаре́ри (фарерською: Føroyar — овечі острови, данською: Færøerne) — це група островів на півночі Атлантичного океану між Шотландією, Норвегією та Ісландією. Вони є автономним районом Королівства Данії з 1948 та мають контроль над усією владою, окрім оборони (яка залишається прерогативою Данії, організована національна армія відсутня, за винятком малої поліції та берегової охорони) та міжнародних справ.
Фарерські острови відокремлені один від одного глибокими і вузькими фіордами. Острови мають вулканічне походження. В результаті подальшого вивітрювання на деяких островах утворилися гострі та високі стрімчаки і сформувався у багатьох місцях досить тонкий шар ґрунту. На островах майже постійно дмуть суворі вітри, тому там мало дерев, хоча їх спеціально розводять у штучно захищених районах. На берегах островів живуть великі зграї морських птахів, а густа трава слугує їжею для овець. Вівчарство є важливою статтею доходу громадян, водночас більшість острів'ян зайнята рибальством. Море навколо островів багате на рибу, зокрема тріску і пікшу. Після укладення угоди у 1990 р. між Данією та Великою Британією зросли перспективи на прибережний видобуток нафти у зоні шельфу. Видобуток було розпочато у 2006 році.
Данія
Королівство Данія — найменше і найпівденніше королівство із скандинавських країн. Воно розташоване на півострові Ютландія і на островах Північного і Балтійського морів. Данія є конституційною монархією у північно-західній частині Європи. Країна розташована на 406-ти островах, з яких населені лише 97. Найбільшим з островів є Зеландія, де знаходиться столиця країни Копенгаген, Фюн, острови-близнюки Лолланн і Фальстер, а також віддалений майже на 200 км на схід у Балтійському морі острів Борнгольм. До складу Королівства Данія входять також на правах автономії Фарерські острови і найбільший у світі острів Гренландія.