Башкирська мова

Башкирська мова
Башки́рська мо́ва (башҡорт теле ) — мова башкирів, одна з мов тюркської групи, найближча до татарської.

Літературна башкирська мова сформувалась у пожовтневий період на базі двох провідних діалектів — куваканського (південно-східного) і юрматинського (північно-західного). В основі алфавіту башкирської мови — російська графіка (1940).

Башкирська мова поширена у Башкортостані, Челябінській, Оренбурзькій, Тюменській, Свердовській, Курганській, Самарській, Саратівській областях, Приморському краї, в окремих населених пунктах Республіки Татарстан і Удмуртської Республіки.

У світі нараховується 1,2 млн мовців. За даними Всеросійського перепису населення 2010 року башкирською мовою у Російській Федерації володіють 1 152 404 осіб, з них: 977 484 башкир, 131 950 татар, 20 258 росіян, 6 276 чувашів, 3 211 марі, 1 953 казахів, 1 630 удмуртів, 1 279 узбеків та 8 363 особи інших національностей.

З кожним роком сфера застосування башкирської мови скорочується, як і скорочується чисельність мовців. Так у 2018-2019 навчальному році, в РБ вивчаються 11 рідних мов. Це башкирська, білоруська, латиська, марійська, мордовська, німецька, російська, татарська, удмуртська, українська і чуваська мови.

Російську мову, як рідну, обрало 63,05% учнів, башкирську – 15,6%, татарську — 9,45%, марійську — 1,11%, чуваську — 0,74%. При цьому, башкирську і російську (як рідну) вивчатимуть у всіх загальноосвітніх закладах РБ. Татарська, як рідна, викладатиметься в 12 муніципальних районах і 3-х міських округах. Уроки чуваської заплановані в 5 муніципальних районах, а уроки марійської – в одному районі.