Вендійська мова
Вендійська мова — мова африканського народу вендійців (венда). Одна з офіційних мов ПАР. Поширена на північному сході ПАР, переважно на півночі провінції Лімпопо, а також на півдні Зімбабве (на кордоні з ПАР). Загальне число носіїв 1,152 млн осіб, з них у ПАР 1022 тисячі чол. (2001, перепис), в Зімбабве 130 тис. чол. Венда — одна з мов банту. За класифікацією М. Гасрі (1948, 1967-71), уточненої в 1978 І.Бастен, відноситься до зони S, групи венда (S.20) і має індекс S.21. Найбільш великі діалекти: Пхан, тавхацінді, ілафурі, мбедзі, манда, гувху, лембету.
Лад типово бантуський — аглютинативна — синтетична з елементами флективності.
До фонетичних особливостей відноситься багатий консонантизм, для якого характерна наявність фонем з подвійною артикуляцією, серед яких аспіровані лабіоальвеолярні, проривні, а також лабіопалатальні.
У Венда існує протиставлення губно-губних і губно-зубних приголосних у всіх класах шумних: губно-губні p, b, fh, vh протиставлені губно-зубним pf, bv, f, v.
Тон має смислорозрізнювальне значення. Повно представлена система іменних (погоджувальних) класів (17 класів і 2 підкласи), що включає в тому числі оціночні диминутивний і аугментативний класи, а також слабо представлені локативні класи (див. іменний клас).
Дієслово характеризується розгалуженою системою аспектно- темпоральних категорій, а також багатою системою деривативних суфіксальних форм, що включає, зокрема, аплікатив, каузатив, реверсив, реципрок, інтенсив, репетитив.
Венда була офіційною мовою бантустану Венда.
Писемність (створена в кінці XIX століття) на латинській графічній основі. Літери C, J і Q використовуються тільки в іноземних запозиченнях.
Лад типово бантуський — аглютинативна — синтетична з елементами флективності.
До фонетичних особливостей відноситься багатий консонантизм, для якого характерна наявність фонем з подвійною артикуляцією, серед яких аспіровані лабіоальвеолярні, проривні, а також лабіопалатальні.
У Венда існує протиставлення губно-губних і губно-зубних приголосних у всіх класах шумних: губно-губні p, b, fh, vh протиставлені губно-зубним pf, bv, f, v.
Тон має смислорозрізнювальне значення. Повно представлена система іменних (погоджувальних) класів (17 класів і 2 підкласи), що включає в тому числі оціночні диминутивний і аугментативний класи, а також слабо представлені локативні класи (див. іменний клас).
Дієслово характеризується розгалуженою системою аспектно- темпоральних категорій, а також багатою системою деривативних суфіксальних форм, що включає, зокрема, аплікатив, каузатив, реверсив, реципрок, інтенсив, репетитив.
Венда була офіційною мовою бантустану Венда.
Писемність (створена в кінці XIX століття) на латинській графічній основі. Літери C, J і Q використовуються тільки в іноземних запозиченнях.
