Фіджійська мова

Фіджійська мова
Фіджійська (східнофіджійська) мова — мова фіджійців, поширена на островах Фіджі. Відноситься до океанійських мов австронезійських мов, близька полінезійським мовам, однак не входить до їх складу.

Фіджійська мова є рідною для 350 000 людей, ще 200 000 знають її як другу мову. Конституція 1997 року дала фіджійській мові статус офіційної мови Фіджі разом з англійською і хіндустані. В наш час ведеться дискусія про підняття її до статусу державної.

Стандартна фіджійська заснована на східнофіджійському діалекті мбау.

Виділяються чотири нерегіональних варіанти фіджійської мови:

* меке (Meke Fijian, традиційна мова поезії та пісень);

* стандартна фіджійська (мова дипломатії і торгівлі);

* розмовна фіджійська (повсякденна фіджійська);

* висока фіджійська (Old High Fijian), розроблена європейськими місіонерами.

Крім цього існує близько 300 територіальних діалектів, які об'єднуються у два головні діалекти фіджійської мови: східний і західний.

Країна
  • Фіджі
    Респу́бліка Фі́джі — країна, що складається з 322 островів Меланезії в південно-західній частині Тихого океану, близько 110 островів — населені; площа 18 333 км²; столиця Сува; найбільші острови Віті Леву (10 338 км²) і Вануа Леву (5550 км²), гористі, вулканічного походження, покриті тропічним лісом; політична система — суверенна демократична республіка; експорт: цукор, кокосова олія, деревина, консервована риба, золото; важливе джерело доходу — туризм; населення 758 тис. (1989) (46 % фіджійців, що мають 80 % землі, і 49 % індійців, привезених у 19 столітті для роботи на цукрових плантаціях); мови: англійська, фіджійська, фіджійська гінді.