Національний прапор - Прапор Великої Британії

Велика Британія використовує як національний прапор королівський штандарт (названий Union Flag чи Union Jack). Правильні пропорції — 1:2. Версія, що застосовується британською армією, має пропорції 3:5. Назва «Юніон Джек» походить від англійської назви гюйс — прапора, піднятого на військових кораблях.Прапор Великої Британії починає свою історію з 1603 року, коли король Шотландії Яків VI успадкував престол Англії та став англійським королем під іменем Яків I. При цьому союз між Англією та Шотландією носив характер особистої унії, і вони залишалися незалежними державами. 12 квітня 1606 року затверджено новий прапор союзних держав: на шотландське знамено Святого Андрія (білий косий хрест на синьому тлі) накладено англійський прапор Святого Георга (червоний хрест на білому тлі).

Спершу прапор використовувався тільки на морі як військовими, так і торговельними кораблями обох країн. 5 травня 1634 року його було предписано використовувати тільки військовим судам як гюйс, у той час як торговельні кораблі повинні були піднімати прапори Святого Георга (англійські) та святого Андрія (шотландські). При цьому наземні частини продовжували використовувати прапори своїх країн. У Шотландії був ще розповсюджений варіант національного прапора, у якому білий хрест святого Андрія розміщувався вище червоного англійського хреста.Шотландський варіант прапора обмежено використовувався у 1606—1707 роках.

Після прийняття у 1707 році Акту про Унію, об'єднання обох королівств у єдине Королівство Великої Британії, об'єднане знамено стало прапором нової держави. У 1801 році з прийняттям Акту про об'єднання Великої Британії та Ірландії було утворено Об'єднане королівство Великої Британії та Ірландії. До прапора додано символ Ірландії — хрест Святого Патрика. При цьому білий шотландський та червоний ірландський хрест перетинаються відповідним чином. У такому вигляді прапор Великої Британії й дійшов до наших днів. Слід відзначити, що синій колір сучасного шотландського прапора світліший синього кольору, який використовується в «Юніон Джеку» (прапора Великої Британії).

Сполу́чене Королі́вство Вели́кої Брита́нії та Півні́чної Ірла́ндії , відоме також під такими короткими назвами, як Вели́ка Брита́нія, Великобрита́нія , Сполу́чене Королі́вство , Брита́нія — суверенна держава, розташована біля північно-західного узбережжя континентальної Європи. Територія Сполученого Королівства включає острів Великобританія, частину острова Ірландія та численні невеликі острови. Північна Ірландія — єдина частина Сполученого Королівства, що має суходільний кордон з іншою суверенною країною — Республікою Ірландією. Всі інші кордони є водними: Сполучене Королівство оточене Атлантичним Океаном, Північним морем, протокою Ла-Манш та Ірландським морем.

Сполучене Королівство — унітарна держава, конституційна монархія з парламентською системою управління. Столиця Королівства — місто Лондон. Королівство об'єднує чотири країни: Англію, Північну Ірландію, Шотландію та Уельс. Три з цих країн мають національні уряди з різним ступенем повноважень, розташовані у Белфасті, Единбурзі та Кардіффі, відповідно. Зі Сполученим Королівством асоційовані Коронні володіння, хоча вони й не є його частиною конституційно. Сполучене Королівство має 14 Заморських територій.