Географічна карта - Іда-Вірумаа (Ida-Virumaa)

Східна Віронія, або Іда-Вірумаа (Ida-Virumaa або Ida-Viru maakond) — один з найбільших, переважно російськомовний повіт (мааконд) на північному сході Естонії, межі якого розповсюджуються до Фінської затоки на півночі, річки Нарви на сході й Чудського озера на півдні. На заході й південному заході повіту межа тягнеться через ліси та болота Алутагузе, уздовж території Ляяне-Вірумааського та Йиґеваського повітів.

Площа Іда-Вірумаа — 3 364,05 км², що становить 7,4% від площі всієї держави. В центрі північної частини повіту, за 165 км від Таллінна, розташований адміністративний центр — місто Йихві.

Іда-Вірумаа — один із найбільш давніх регіонів Естонії, куди прибули поселенці. Одне з найвідоміших поселень розташовано неподалік міста Кунда. Близько 3 000 років тому на плато північного узбережжя була оброблювана територія. Найдавніші зі знайдених залізних предметів містились у похованні Сопе (Люганусе).

Спокійний та мирний період завершився прибуттям в X — XIII столітті на землю Віру вікінгів. Їхні могильники розташовані у північній та східній частинах повіту. 18 лютого 1268 року до Вірумаа вирушили новгородці на чолі з князем Дмитром і псковитяни на чолі з литовським князем Даумантасом. На початку XIII століття тутешню землю спустошували німецькі хрестоносці. У 1219–1220 роках народ охрестили данці. Їхня влада над північною частиною Естонії тривала понад століття.

У 1346 році Данія продала свої володіння Тевтонському ордену, що започаткувало мирний період, який завершився 1558 року Лівонською війною.

Після першої окупації Естонії Радянським Союзом в 1940 під час Другої світової війни, а особливо після другої її окупації, починаючи з 1945, Радянський Союз посиленно індустріалізував цей регіон через розробку корисних копалин (в основному гірнича промисловість та первісну переробку копалин та природних матеріалів). Також Радянський Союз інтенсивно завозив сюди російськомовне населення з інших регіонів СРСР.

У 2013 році волость Майдла (Maidla vald) об'єднано з Люганусе.