Географічна карта - Імеретія (Imereti)

Імеретія (იმერეთი) — мхаре та історична область Західної Грузії, в басейні середньої течії річки Ріоні та її приток. Центр регіону — Кутаїсі.

У кінці XV століття, у результаті феодальних міжусобиць, що посилилися після навали Тамерлана, Імеретія відділилася від грузинської держави і стала самостійною феодальною державою — Імеретинське царство (поряд з Картлі і Кахетією) — зі столицею Кутаїсі.

У кінці XVI століття Імеретинське царство обмежувалося територією Імеретії.

За персько-османським миром 1555 року Імеретинське царство було підпорядковано Османській Імперії та сплачувало данину невільниками чи грошима й натурою. Історія Імеретинського царства пов'язана з постійними феодальними смутами та процвітанням работоргівлі. Феодальні міжусобиці особливо посилилися в XVII столітті.

Лише цар Соломон I (1752-1784) зміг зміцнити царську владу. Він заборонив работоргівлю, прагнув до об'єднання всієї Західної Грузії. Багаторічна війна Соломона I з турками ознаменувалася перемогою у 1757 і військовим союзом з царем Картлі Іраклієм II у 1758 році.

У XVIII столітті царі Імеретинського царства неодноразово зверталися за допомогою до Росії, але прохання відхилялися, заради уникнення ускладнень відносин з Туречинною. Нарешті, у 1769 р. Катериною II в Грузію був відправлений корпус генерала Тотлебена (згодом замінений генералом Сухотиним). Тотлебену вдалося взяти турецькі фортеці в Імеретії і зайняти Кутаїсі. Він також взяв в облогу місто і фортецю Поті. Незважаючи на короткочасність перебування російських військ, ці військові успіхи вплинули на подальші мирні переговори з Туреччиною: за Кючук-Кайнарджійським російсько-турецьким договором 1774 року данина Імеретинського царства Туреччині була скасована. Фортеці, взяті Тотлебеном, турки не повернули.

У 1811 Імеретинське царство було перетворено в Імеретинську область Російської імперії.