Географічна карта - Афон (Mount Athos)

Афо́н, або А́тос (Άθως); у грецьких джерелах офіційно йменується Святою Горою, Άγιον Όρος — А́йон О́рос) — гора та найбільший у світі осередок православного чернецтва на півострові Айон-Орос, в області Центральна Македонія, на північно-східному узбережжі Греції, між затоками Айон-Орос (Сінгітікос) та Ієрісос (Акантіос) Егейського моря.

У системі адміністративних районів Греції має назву Автономна чернеча держава Святої Гори (Αυτόνομη Μοναστική Πολιτεία Αγίου Όρους — Афто́номі Монастікі́ Політі́я Агі́у О́рус) — автономна монастирська держава в Греції, на східному виступі Халкідонського півострова — Айон-Орос — в Егейському морі, найвища точка рельєфу якої — гора Афон висотою 2033 м над рівнем моря.

Адміністративний центр автономії — місто Каріес.

Афон складає спільноту із 20 православних монастирів під прямою юрисдикцією Константинопольського патріархату (з 1312 року).

Візантійський імператор Костянтин Погонат (правив в 668—685) віддав півострів Айон-Орос у виключне володіння монахів (ченців). У 8 столітті грецькі самітники (анахорети) створили на Афоні ( Ἄθων) так звану чернечу республіку. Перший монастир — Монастир Велика Лавра — на Афоні заснований в 962—963 роках грецьким ченцем Афанасієм. Згодом на Афоні виникло до 20 укріплених чоловічих монастирів, і він став відігравати роль великого релігійного центру православної церкви.

Перший руський монастир — Пантелеймонів монастир — закладений на Афоні 1080 року за візантійського імператора Олексія I Комніна. Україна мала з Афоном тісні релігійно-культурні зв'язки. З України на Афоні перебували Антоній Печерський, Паїсій Величковський та Іван Вишенський.

Нині Афон — релігійний, науковий і туристичний центр. Управління здійснюють представники монастирів — свята община.

У монастирях Афона зберігається приблизно 10 тисяч грецьких, слов'янських, грузинських та арабських рукописів, цінні мистецькі твори (починаючи з 9 століття). Ці збірки досі мало досліджені науковцями.

Жінкам доступ на Афон заборонено.