Географічна карта - Енос (місто) (Enez)

Енез (Enez, Ενέζ), інколи Енос (Αίνος, Aenos, Енос) — турецьке місто у Східній Фракії, розташоване на березі Егейського моря на південний схід від гирла річки Мариця.

За переписом 2010 року населення Еноса становило 3826 мешканців.

Перша згадка про поселення під назвою Енофен (Αίνόθεν) збереглася у Гомера. Першопоселенцями в ньому були фракційці, від яких місто отримало ім'я Полтімбрія, на честь фракійського царя Полтіса. Згодом було колонізоване еолійцями з Ким і Лесбоса. Наприкінці VI ст. до н. е. був завойований перським воєначальником Мегабазом і приєднаний — із збереженням самоврядування — до держави Ахеменідів. Під час греко-перських війн Енос увійшов до Делоського союзу. З 343 р. до н. е. — під владою Македонії.

У 146 р. до н. е. — перебував у складі Римської держави, а потім — Візантії.

У 1204–1261 рр. — під владою хрестоносців, у 1261 році Енос повернули собі візантійці. В 1355 р. фактичний контроль над містом отримала генуезька родина Гаттілузіо, яка також володіла Фокеєю в Малій Азії і островом Лесбос. Незабаром після захоплення Константинополя в 1453 році, армія османського султана Мехмеда II у 1456 р. захопила також і Енос.

У 1912 році місто здобула болгарська армія і за Лондонським договором Османська імперія відмовилися від прав на Енос, проте вже за наслідками Другої Балканської війни відновила свою владу. У 1918–1922 роках місто окупувала грецька армія. Але за Лозаннським договором Енос повернули Туреччині.