Новгоро́дська о́бласть (Новгоро́дская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, розташований на північному заході європейської частини країни. Відноситься до Північно-Західного федерального округу. Адміністративний центр — Великий Новгород (225 тис. мешканців). Муніципальний устрій станом на 2021 рік: 1 міський округ, 4 муніципальних округи, 17 муніципальних районів, в складі яких 17 міських і 81 сільське поселення. Область розташована в помірних широтах, в лісовій зоні, на північному заході Східноєвропейської рівнини, у межах Приільменської низовини і Валдайської височини. Площа — 54 501 км², вдвічі більша за площу Запорізької області України, шоста за розмірами у федеральному окрузі. Межує із Псковською, Тверською, Вологодською та Ленінградською областями Росії. Населення — 592 415 осіб, станом на 2021 рік, що становить приблизно ⅔ від населення Чернівецької, найменшої області України. Населяють область переважно росіяни, що сповідують православну віру і є прихожанами Російської православної церкви (РПЦ). Область була утворена 5 липня 1944 року указом Президії Верховної ради СРСР. У Російській імперії територію області займала Новгородська губернія, утворена 1727 року. Обласний центр — важливий історичний центр середньовічної державності східних слов'ян, один з центрів Київської Русі на «шляху з варяг у греки». Економіка області представлена електронною, лісотехнічною та харчовою промисловістю; сільське господарство — молочно-м'ясним тваринництвом, зерновим рослинництвом і картоплярством. Важливий транспортний коридор між двома найбільшими містами Росії, Санкт-Петербургом й Московою, що лежать на північний захід і південний схід від області, відповідно.
