Сало́ніки, також Фессалоні́ки, Тессалонíки (Θεσσαλονίκη), або Солу́нь — друге за розміром, після Афін, місто Греції і столиця грецької області Македонія, порт в затоці Термаїкос Егейського моря, в гирлі річки Вардар. Населення (разом із приміськими територіями) становить 800 764 осіб (дані 2001 року). За 10 км південніше Салонік розташований Міжнародний аеропорт «Македонія», а із невеличкого селища Літохорон поблизу Салонік починається сходження на гору Олімп.
Згідно з переказом, місто заснував македонський цар Кассандр і назвав на честь своєї дружини Фессалоніки, зведеної сестри Александра Великого і дочки македонського царя Філіпа II, фессалійської принцеси. Вона ж у свою чергу була названа Фессалонікою від злиття двох слів Фессалія та Нікі (Θεσσαλοί + Νίκη, тобто Фессалія + перемога), оскільки народилась у день битви на Крокусовому полі, в результаті якої македонці та фессалійці здобули перемогу над Фокідою, завдяки якій фактично виграли Третю Священну війну в цілому.
У різні часи назва міста змінювала свої форми, із незначною зміною орфографії та певними фонетичними змінами. Так, з легкої руки Страбона в добу еллінізму місто отримало назву Фессалонікея (Θεσσαλονίκεια) на честь принцеси Фессалоніки. Узагалі в елліністичний період було традицією створювати географічні назви похідними від імен монархів: наприклад, Філіппи — від Філіппа II Македонського, Селевкія — від Селевка І Нікатора, Александрія — від Александра Великого, Кассандра — від Кассандра Македонського тощо. Поряд із Фессалонікеєю в елліністичну добу вживалась і назва Фетталонікі (Θετταλονίκη), а під час римського періоду, про що свідчать написи й монети того часу, з'явилася форма Фессалонікеон (Θεσσαλονικέων) на позначення полісу. У середні віки візантійські історики, географи, мандрівники та політики використовували одночасно дві форми назви міста: Селанік від Selanik і слов'янізована турецька форма Солунь.
