Географічна карта - Селангор (Selangor)

Селангор (Джаві: سلاڠور, населення 7,2 млн.), один з 13 штатів Малайзії. Знаходиться на західному березі Півострівної Малайзії, межує: на півночі — штат Перак, на сході — штат Паханг, на півдні — штат Негері-Сембелан і на заході — Малаккська протока. Повністю оточує федеральні території Куала-Лумпур та Путраджая.

Походження назви Селангор історією втрачено, хоча в деяких джерелах запевняють, що назва походить від малайського слова selangau, що означає «велика муха», внаслідок того, що на болотах вздовж річки Селангор на північному заході держави водилася величезна кількість мух. Відповідно до іншої теорії, яка здається правдоподібнішою, назва штату походить від терміну Selang Ur, що значить земля проток (ur з тамільської мови — земля, selang з малайської мови протока).

Селангор на арабській мові з повагою називають також Darul Ehsan («Місцепроживання щирості»).

Штат — спадкова конституційна монархія, якою управляє Дулі Янг Маха Муліа або султан (з 2001) — султан Шарафуддін Ідріс Шах.

Головою уряду штату (Menteri Besar — з малайської великий міністр) з 2018 р. на сьогодні є Дато Шрі Амірудін Шарі, представик Партії Народного Правосуддя (Parti Keadilan Rakyat).

Столиця штату — Шах-Алам, королівська столиця Кланг. Третім за величиною населеним пунктом є Петалінг-Джая, статус міста якому було надано 20 червня 2006 року. Відповідно, Селангор — один з двох малайзійських штатів з більш як одним містом, другим є Саравак.

Селангор є також одним з найбагатших штатів Малайзії за розміром ВВП і другим після Пенангу за розміром ВВП на душу населення (18,157 малайзійський рингітів або 4,907 дол. США). 27 серпня 2005 р. урядом Малайзії було офіційно названо штат Селангор лідером за економічним розвитком.

У 15-ому столітті Селангор входив до складу Малакського султанату. Після падіння Малакки під натиском португальців, територія Селангору стала об'єктом спорів між португальцями, Джохором, Ачехом та Сіамом. Коли в 1641 р. голландці витіснили португальців з Малакки, вони привели бугійських найманців з острова Сулавесі, які в подальшому в 1740 р. заснували на цій території султанат. В більшості районах бугійські поселенці витіснили народності Мінангкабау поселенців з Суматри, які оселилися на Селангорі на 100 років раніше. В 19 столітті економіка регіону стрімко зростала внаслідок розробки величезних запасів олов'яної руди та підвищення значимості каучуку. Саме це спричинило значний притік китайських мігрантів. Китайські таємні суспільні клани разом з керівництвом Селангору постійно боролися за контроль над олов'яними копальнями, що в подальшому посилило експлуатацію працівників і глибоку соціально-економічну кризу. Це, в свою чергу, створило умови для британців, які примусили султана Селангору в 1874 р. визнати британського резидента. Внаслідок стабільності, організованої британцями, Селангор знову набув розквіту. В 1896 р., за активного сприяння резидента Френка Светтенхема, Селангор об'єднався з Негері-Сембеланом, Пераком та Пахангом і було утворено Федерацію малайських штатів зі столицею в Куала-Лумпур. Федерація малайських штатів в 1948 р. перетворилася на Малайську федерацію а в 1963 р. Малайзійську федерацію. В 1970 р. Селангор передав під юрисдикцію федерального уряду місто Куала-Лумпур. В середині 1990-х рр. Путраджая також стає федеральною територією.

На сьогодні Селангор — найбагатший, найбільш індустріалізований і найбільш урбанізований штат Малайзії. 27 серпня 2005 р. глава уряду оголосив Селангор як розвинений штат.