Інтерлінгва

Інтерлінгва — натуралістична штучна міжнародна мова, оприлюднена у 1951 році Міжнародною асоціацією допоміжної мови (International Auxiliary Language Association — IALA) під керівництвом А. Ґоуда. Попередня 27-річна праця великого колективу європейських та американських лінгвістів закінчилася виданням Інтерлінгва-англійського словника (IED) та Граматики інтерлінгви (IG) Ґоуда і Блера. В лютому 1954 р. було утворено Всесвітній союз розповсюдження інтерлінгви (Union Mundial pro Interlingua — UMI).

Абетка складається з 26 літер:

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z

Орфографія традиційна, з відхиленнями від вимови — як регулярними, позиційно зумовленими, так і для окремих слів. Наголос ненормований, але найчастіше припадає на голосний перед останнім приголосним.

* c читається як [ц] перед голосними переднього ряду і [к] в інших позиціях;

* ch звичайно вимовляється як [к], в інтернаціоналізмах французького походження може читатися [ш];

* g в сполученнях -age, -agi- вимовляється як [дж], в інших позиціях — як [ґ];

* n пом'якшується перед g та k;

* s озвончується між голосними;

* t читається як [ц] в закінченнях -antia, -entia, -tion, -tie;