Бретонська мова

Бретонська мова
Брето́нська мова (самоназва: Brezhoneg, Brezoneg ) — кельтська мова бритської підгрупи індоєвропейської мовної сім'ї. Вельми близька до валлійської, особливо до корнської і споріднена з галльською мовами.

Бретонською мовою говорять на північному заході Франції в Нижній Бретані — переважно в департаменті Фіністер (Penn ar Bed) і на заході департаментів Кот-д'Армор (Aodoù-an-Arvor) і Морбіан (Mor-bihan).

Сильний вплив французької мови протягом декількох століть виклив в бретонській появу низки ознак, що не відзначаються в острівних кельтських мовах — зокрема, в інших бритських. З цих рис у фонетиці: огублені голосні /y/ та /œ/; велика кількість носових голосних; увулярний звук /ʁ/. У граматиці: система складних і надскладних імен; наявність артиклів; запозичення з французької продуктивних суфіксів, наприклад, -ans, -aj, -er. Французька мова вплинула і на синтаксис. За французьким зразком побудовані слова, що позначають спорідненість людей: tad-kaer — beau-père «тесть» тощо. В цілому вплив французької мови на бретонську цілком не вивчено.

Бретонську мову іноді називають «армориканська бретонська мова», що походить від старої назви півострова Бретань — Ар(е)морика.

Країна